Географічний центр України в Добровеличківці

Пам’ятні знаки «центру» зазвичай сприймають як курйоз для фотографії. Добровеличківський випадок цікавіший: тут добре видно, що центр країни — це не факт, а результат обраного методу, і що метод можна змінити.

Точка, обчислена 1989 року

Розрахунок, на якому стоїть цей знак, виконав доктор географічних наук професор Віктор Шевченко 1989 року. Громада описує його методику як таку, що найповніше враховує конфігурацію території України та сферичність її поверхні, і вказує отриману точку на північно-східній околиці Добровеличківки — з координатами 48 градусів 21 хвилина північної широти та 31 градус 10 хвилин східної довготи.

Ці координати варто читати саме як цифру громади. У тому ж реченні рада вказує, що знак стоїть на північно-східній околиці селища, хоча наведена пара координат лежить на кілька кілометрів південніше — тож це орієнтир із власного тексту громади, а не геодезична прив’язка.

Спершу табличка, потім двадцятичотиритонна брила

У липні 1991 року в точці поставили тимчасовий знак із написом «Тут буде встановлено пам’ятний знак „Географічний центр України“». Формулювання майже комічне, але воно чесно описує стан справ: місце позначили одразу, а пам’ятник з’явився значно пізніше.

Постійний знак урочисто відкрили 24 серпня 2002 року, у День Незалежності. Це стелоподібна брила сірого граніту вагою 24 тонни з місцевого кар’єру. На лицьовій стороні — чорна гранітна таблиця з тризубом, написом «Географічний центр України» й картографічним зображенням: контури країни в рамці з картографічною сіткою, з підписаними Києвом і самою Добровеличківкою.

Матеріал тут не випадковий. Граніт видобутий поруч, тож знак центру країни зроблено буквально з місцевої породи.

Офіційний центр переїхав на Черкащину

Найважливіше в цій історії те, що вона не закінчилася 2002 роком. Наказом Державного комітету природних ресурсів України від 20 травня 2005 року № 95 «Щодо уточненого місцезнаходження географічного центру України» центром визнано точку з координатами 49°01′39″ північної широти та 31°28′58″ східної довготи на околиці села Мар’янівка Шполянського району Черкаської області.

Наказ спирається на результати Науково-дослідного інституту геодезії і картографії та рішення Національної ради з географічних назв і приписує використовувати цю точку і в розрахунках картографічних проєкцій для території України, і в довідкових, статистичних, навчальних та інших офіційних виданнях. Шполянська громада повідомляє, що 2008 року в селі встановили відповідний пам’ятний знак.

Отже, статус двох точок різний, і це варто називати прямо: Добровеличківка — хронологічно перша й позначена на місцевості, Мар’янівка — чинна державна відповідь.

Добровеличківська громада не замовчує цієї суперечки: її матеріали прямо згадують дискусії про точність визначення центру та крайніх точок території й зазначають, що Добровеличківка була визначена хронологічно першою.

Чому центрів може бути кілька

Питання «де центр країни» здається простим, поки не спитати: центр чого саме. Центроїд плоскої проєкції контуру, центр із урахуванням сферичності поверхні, середина між крайніми точками по широті й довготі — це різні задачі з різними відповідями, і різниця між ними легко сягає десятків кілометрів.

Додайте до цього питання, що вважати контуром, і стане зрозуміло, чому дві поважні інстанції отримали дві різні точки. Тому корисно дивитися на такий знак не як на кінцеву істину, а як на пам’ятник конкретному обчисленню з конкретною датою.

Що це дає в поїздці

Практично Добровеличківка — придорожня зупинка, а не окремий маршрут: знак стоїть на околиці селища, огляд займає кілька хвилин. Але як точка на трасі через Кіровоградщину він працює добре, особливо якщо ви їдете далі до Онуфріївського парку чи Веселих Боковеньок.

І варто відзначити просту річ: попередню відповідь не стерли. Знак 2002 року стоїть там, де його поставили, поряд із чинним державним визначенням іншої точки — випадок, коли на місцевості видно не лише результат, а й історію самого питання.