Криворівня — рідкісний випадок, коли літературний музей не додає селу значення, а лише пояснює те, що вже було. Ще з XIX століття сюди приїжджали працювати й відпочивати вчені, письменники, етнографи та художники, і будинок Василя Якіб’юка став однією з точок, де ця присутність зафіксувалася матеріально.
Хата, а не садиба
Перше, що варто помітити, — тип будівлі. Це не панський дім і не міська квартира, а гуцульська зрубна хата під крутим ґонтовим дахом. Франко жив тут як пожилець у родині сільського господаря, і саме тому меморіальний простір тут інакший, ніж у класичних літературних садибах: замість кабінету з бібліотекою — житлові кімнати, в яких працювали між іншими справами.
Музей розташований на висоті близько 560 метрів над рівнем моря, а річка Чорний Черемош петляє між горами «то криво, то рівно» — саме таку етимологію назви села наводить установа. Цю версію корисно знати, але подавати її варто як музейний переказ, а не як доведений факт мовознавства.
Дві кімнати й межа реконструкції
У музеї є дві меморіальні кімнати, у яких мешкала родина Франків. Їхній інтер’єр відтворено за розповідями людей, у чиїй пам’яті збереглися ті часи. Це чесно сформульовано, і саме на таке формулювання варто зважати: перед вами реконструкція за спогадами, а не законсервована сцена.
Серед предметів музей називає ліжко, на якому спав письменник, сак, яким він ловив рибу, і чимало прижиттєвих видань його творів. Розділяйте ці категорії. Меморіальний предмет пов’язаний із конкретною людиною; типологічний — показує, як тоді жили загалом; прижиттєве видання — це вже пам’ятка книжкової історії. Етикетка зазвичай дає підказку, якщо її прочитати до кінця.
Окремої уваги варта піч, виготовлена косівськими майстрами Бахматюком і Кошаком у 1874 році. Вона старша за Франкові приїзди, тобто належить не до «меморіального шару», а до історії самого будинку.
Село, у якому працювали всі
Один із виставкових залів присвячений соціально-економічному становищу Гуцульщини кінця XIX — початку XX століття: світлини, історичні документи. Основу ж експозиції становлять матеріали про перебування в Криворівні Івана Франка та інших діячів.
Перелік цих імен пояснює, чому село стало окремим сюжетом української культури. Тут бували Михайло Драгоманов і Володимир Навроцький; письменники Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Олександр Олесь, Осип Маковей, Василь Стефаник, Марко Черемшина; етнографи Станіслав Вінценз, Володимир Гнатюк, Володимир Шухевич, Федір Вовк, Франтішек Ржегорж; історики Михайло Грушевський, Іван Крип’якевич, Володимир Антонович; художники Іван Труш, Фотій Красицький, Михайло Жук.
Як спланувати візит
Практичний бік простий, але потребує дзвінка. Музей у Криворівні є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею, тому графік і вартість квитків, опубліковані для головного будинку в обласному центрі, не варто автоматично переносити на село. Найкоротший шлях — зателефонувати до краєзнавчого музею й уточнити день і час.
Далі — про темп. Криворівня має три музейні філії, і намагання оглянути все за годину зазвичай закінчується поверховим враженням. Розумніше взяти один сюжет за візит: цього разу Франкову хату, наступного — музей Михайла Грушевського або хату-ґражду Харуків. Дорога сюди гірська, і день у горах майже завжди коротший, ніж здається з мапи.
Часті питання
Це та сама хата, у якій жив Франко?
Так, але не єдина. Спершу письменник зупинявся в хаті Проця Мітчука на Заріччі, яка не збереглася, а з 1906 року мешкав у Василя Якіб’юка — сільського народного лікаря, різьбяра, музиканта й фотографа. Музей працює саме в його будинку.
Коли будинок став музеєм?
У 1953 році тут відкрили кімнату-музей Івана Франка разом із сільським клубом і бібліотекою, а в 1960-му за ініціативи Львівського університету та Івано-Франківського краєзнавчого музею будинок повністю передали під літературно-меморіальний музей. Першою завідувачкою була Платоніда Хоткевич.
Що Франко написав саме в Криворівні?
Музей називає повість «Великий шум», поему «Терен у нозі», автобіографічне оповідання «У кузні», оповідання «Як Юра Шикманюк брив Черемош» і поезію «У безсонну ніченьку». Крім того, тут він працював над перекладами й записував фольклор.
Чи є в селі інші музеї?
Так. Івано-Франківський краєзнавчий музей має в Криворівні три філії: літературно-меморіальний музей Івана Франка, музей Михайла Грушевського та хату-ґражду Харуків. Це варто врахувати в плані дня — одна поїздка може закрити три різні сюжети.
Перед візитом
Це філія Івано-Франківського краєзнавчого музею, а не самостійна установа, тому графік і ціни в селі можуть відрізнятися від тих, які головний музей публікує для свого будинку в обласному центрі. Перед виїздом зателефонуйте до краєзнавчого музею, назвіть дату й уточніть, чи працює саме криворівнянська філія та чи потрібне попереднє замовлення екскурсії для групи. Головний музей окремо застерігає, що зйомка зі спалахом заборонена; у меморіальних кімнатах це правило особливо доречне.