Дельта Дунаю має близько п’яти з половиною тисяч квадратних кілометрів, і вісімнадцять відсотків цієї площі припадає на Україну. Українська частина — це переважно Кілійська дельта, і саме її охоплює заповідник.
Наймолодша суша Європи
Кілійська дельта нижче Вилкового має вік близько чотирьохсот років, а приморська смуга — не більше півтораста. За середнього багаторічного стоку ріка виносить у море від сорока двох до вісімдесяти чотирьох мільйонів тонн мулу, і саме за його рахунок дельта наростає.
Практично це означає, що карта тут не буває остаточною. Формулювання установчих документів враховує цю особливість: усі новоутворення авандельти — острови, коси — входять до складу заповідника автоматично, без окремого рішення. Дельта Кілійського рукава починається нижче мису Ізмаїльський Чатал, де ріка ділиться на Кілійський рукав, що несе сорок дев’ять відсотків стоку води, і Тульчинський.
З чого складається територія
Заповідник лежить у північно-східній частині дельти на схід від Кілії та на південь від озера Сасик. До нього входять власне вторинна Кілійська дельта, Жебриянський природний комплекс, Стенцівсько-Жебриянівські плавні та острів Єрмаків, а від 2004 року — ще й верхів’я озера Сасик і Джантшейський лиман.
Це не одна суцільна ділянка, а система різних за характером угідь: проточні рукави, замкнені плавні, піщані пасма, морське мілководдя. Тому й режим користування ними різний.
Що тут живе
Флора налічує тисячу п’ятсот шістдесят один вид рослин, з них дев’ятсот сімдесят — вищі судинні, що становить майже п’яту частину всіх вищих судинних рослин України. Двадцять шість видів занесено до Червоної книги України, десять — до Європейського червоного списку.
Найпоказовіші цифри стосуються птахів: триста два види, тобто близько сімдесяти відсотків орнітофауни країни, з них шістдесят вісім у Червоній книзі. В акваторії зареєстровано сто вісім видів риб, з яких двадцять чотири червонокнижні, а сім входять до Європейського червоного списку — найцінніші тут осетрові та дунайський оселедець. Додайте сорок сім видів ссавців, одинадцять земноводних, шість плазунів і понад вісімсот видів комах.
Наукова установа, а не парк
Заповідник підпорядкований Національній академії наук України, і це визначає його спосіб роботи. Штат становить п’ятдесят одного співробітника; діють науковий відділ, відділ охорони та раціонального природокористування і сектор екологічної освіти й туризму. Головне завдання наукової групи — ведення «Літопису природи», томи якого зберігаються в архіві установи від 1981 року.
Управління територією провадиться за Положенням, затвердженим наказом профільного міністерства 2017 року, а також за Статутом 2022 року і Проектом організації території 2023 року. Дельта внесена до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення за Рамсарською конвенцією, а Всесвітній фонд природи включив її до списку двохсот найцінніших екорегіонів світу.
Як сюди потрапляють
Адміністрація і центральна садиба розташовані у Вилковому. По периметру основної дельтової території лежать села Приморське, Десантне, Мирне, Шевченкове й Ліски, а поблизу татарбунарської ділянки — Татарбунари та села Борисівка, Трапівка й Лиман. Найбільші населені пункти поряд — Кілія, Татарбунари й Вилкове.
Жодного опублікованого маршруту чи розкладу тут немає, тому єдиний робочий сценарій — заздалегідь узгодити відвідування з адміністрацією.
Часті питання
Яка площа заповідника?
Наразі 50 252,9 гектара. Установу створено 1998 року на базі природного заповідника «Дунайські плавні» площею 46 402,9 гектара, а 2004 року указом Президента територію розширили: 1295 гектарів передали в постійне користування, ще 3850 гектарів включили без вилучення у землекористувачів. Усі новоутворення авандельти — острови, коси — входять до складу території автоматично.
Коли заповідник увійшов до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО?
Офіційний сайт подає дві різні дати: сторінка «Про нас» називає рішення Міжнародного координаційного комітету програми «Людина і біосфера» від 9 грудня 1998 року, а сторінка «Історія» — рішення від 2 лютого 1999 року. Розбіжність не усунена в самих джерелах, тому обидві дати наводимо як твердження заповідника.
Чи можна відвідати заповідник самостійно?
Ні, розраховувати на це не варто. Заповідник має зонований режим, у якому частина території закрита для відвідування, а більшість дельтових ділянок доступні лише водним транспортом. Офіційного графіка, маршрутів і цін установа не публікує, тому візит потребує попереднього узгодження з адміністрацією.
Перед візитом
Заповідник не публікує ані графіка відвідування, ані переліку маршрутів чи вартості: розділ з такою інформацією на офіційному сайті порожній. Умови огляду узгоджуйте безпосередньо з адміністрацією у Вилковому або з інформаційно-туристичним центром при заповіднику. Пам’ятайте, що територія має зонований заповідний режим: частина ділянок закрита для відвідування взагалі, а пересування дельтою здебільшого можливе лише водою й у супроводі.
