Скансен лежить на північно-східній околиці Чернівців, поблизу Пруту. Формально це музей просто неба, заснований 1977 року, який відчинив двері для відвідувачів у липні 1986-го. Фактично — недобудований задум, і саме це робить його цікавим для читання.
Ідея, старша за музей на півстоліття
Задум буковинського скансену належить не радянській музейній програмі. 1928 року краєзнавець і громадський діяч Володимир Залозецький почав збирати матеріали, а в тридцятих у передмісті Чернівців біля підніжжя гори Цецино встановили гуцульську хату з різьбленою брамою — перші архітектурні експонати музею народознавства.
Між тими першими об’єктами й офіційним заснуванням минуло майже п’ятдесят років. Тому історію цього музею коректніше рахувати від задуму, а не від дати установчого документа.
Дві зони з п’яти
Відкриті «Хотинщина» і «Західне Подністров’я»; музей описує їх через історичний районний поділ. Заплановані «Прикарпаття», «Гуцульщина» та археологічна «Давня Буковина» поки лишаються на папері.
Це важливо для очікувань: гуцульської забудови, яку багато хто шукає на Буковині, тут іще немає. Натомість добре представлені рівнинні й придністровські типи садиб, які в інших скансенах трапляються рідше.
Що саме перенесено
Об’єкти мають конкретне походження, і воно вказане: вітряки з Шишківців, полонинська стая, хати з Конятина, Верхніх Петрівців і Гаврилівців, садиби з Вікна, Лашківки та Рідківців, корчма з Новоселиці, кузня з Колінківців, будинок сільської управи, брама з Чернівців і церква з Драчинців.
Набір не випадковий: разом вони складають не музей житла, а модель сільського центру — де є де молитися, де випити, де підкувати коня і де вирішувати громадські справи.
Церква й дзвіниця
Головна сакральна пам’ятка — Миколаївська церква 1810 року з села Драчинці. Вона тризрубна, орієнтована із заходу на схід, стіни зведені в зруб із розпилених навпіл кругляків хвойних дерев, а сама будівля стоїть на стрічковому фундаменті з масивних кам’яних плит. Три бані завершені кованими хрестами; високий чотирисхилий дах, первісно вкритий ґонтом, тепер має дранку, а підлога викладена кам’яними плитами під стать фундаменту.
Поруч експонується двоярусна дзвіниця 1786 року з Берегомета — четверик на четверику з пірамідальним дахом, внутрішніми дерев’яними сходами й слухами у верхньому ярусі. Вона старша за церкву на чверть століття, і поставлені поряд споруди дають рідкісну можливість порівняти конструктивні прийоми двох поколінь теслів.
Не лише огляд
Музей оформлює окремими послугами екскурсії, виставки, театралізовані обряди та фольклорно-етнографічні свята. Якщо вас цікавить саме така програма, домовлятися треба заздалегідь: у звичайний день ви побачите забудову, але не дійство.
Часті питання
Скільки об’єктів уже перенесено?
Тридцять п’ять архітектурних об’єктів на дев’яти гектарах: церква, дзвіниця, будинок сільської управи, корчма, кузня та п’ять селянських садиб, а також вітряки й полонинська стая. Повний проєкт передбачає близько ста вісімдесяти споруд у п’яти зонах, тож скансен реалізовано приблизно на п’яту частину задуму.
Які зони вже відкриті?
Дві: «Хотинщина» і «Західне Подністров’я» — музей описує їх за історичним районним поділом. Ще три заплановано: «Прикарпаття», «Гуцульщина» та археологічна «Давня Буковина». Загальна територія становить близько шістнадцяти гектарів, з яких під сформовані зони відведено дев’ять.
Скільки предметів у фондах?
Джерела подають різні числа, бо рахують різне. Реєстрова картка Міністерства культури зазначає понад вісім тисяч предметів, тоді як сам музей говорить про понад десять тисяч етнографічних експонатів, з яких у забудованій експозиції представлено понад півтори тисячі.
Перед візитом
Музей повідомляє, що експозиція працює з десятої до шостої, але вихідних днів і вартості квитків на офіційній сторінці контактів не публікує — уточнюйте їх за вказаними телефонами. Екскурсії, театралізовані обряди та фольклорно-етнографічні свята заклад подає окремими послугами, тож їх замовляють заздалегідь. Територія велика й нерівна, з ґрунтовими доріжками між об’єктами: розрахуйте щонайменше півтори-дві години і взуйтеся відповідно.